ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ з розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник

Тема досвіду

«Формування дружнього, організованого колективу через активізацію форм індивідуального впливу та колективної виховної роботи»

Автор

Підкопай Олена Юріївна

Сфера застосування

7-А клас Мереф’янської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 Харківської районної ради Харківської області

Актуальність

Набуття соціального досвіду, самореалізація особистості значною мірою відбувається у процесі спілкування і взаємодії у колективі, який є важливим виховним, організуючим і регулюючим чинником. Часто взаємодія в колективі підказує дитині і шляхи самовиховання. У сучасному житті приділяється багато уваги національної самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу.

Колектив - організована форма об'єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.

Характерними ознаками колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами.

Наукові концепції та теорії

Спираючись на методичну, науково-правову базу, у наслідок обміну досвідом на шкільних семінарах класних керівників, за допомогою вивчення сімей учнів мого класу, я означила форми та методи виховної роботи, які необхідні для втілення цілей та задач, які сформульовані як пріоритетні у моїй виховній роботі.
У цьому мені також дуже допомагає досвід видатних педагогів , таких як:

- Ян Амос Коменський (1592—1670)
Мені особливо близькі погляди Коменського про можливість здійснення позитивних змін у людях. У процесі становлення особистості вирішальним фактором, на думку педагога, є самостійна діяльність, яка може забезпечити розвиток здібностей, розуму, мови, трудових умінь. Цей погляд на людину і її можливості самовдосконалення як виявлення педагогічного оптимізму є актуальним і сьогодні.

 Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1870)
Важливе місце в його дидактичній теорії належить принципам навчання: наочності, свідомості, систематичності, активності і самодіяльності учнів. Ушинський високо цінив проведення бесід з учнями як важливий засіб розвитку їх мови і мислення. Навчання, писав К. Д. Ушинський, повинно здійснюватись так, щоб діти мали можливість працювати самостійно, а вчитель керував їхньою працею і давав для неї матеріал.

- Антон Семенович Макаренко (1888-1939)
Основна виховна функція належить, на його думку, колективу. Саме колектив веде вихованця по життю, учить його працювати, вчитися, жити, направляє на необхідний шлях. Треба також відзначити роль трудового виховання, якому Макаренко віддавав безумовний пріоритет у справі виховання колективу в цілому і особистості окремо. Немає людини без праці. Кожен зобов'язаний працювати. І кожен повинен уміти робити те, що потрібно колективу.

- Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970)

Сухомлинському вдалося створити ініціативний колектив однодумців, які в своїй педагогічній діяльності прагнули реалізувати ідеї всебічного виховання дітей. В основу всіх педагогічних завдань був покладений принцип гуманізму. В.О. Сухомлинський на практиці застосував систему оригінальних методів, прийомів та форм навчання та виховання школярів, в основу якої покладено розвиток їх творчих, інтелектуальних та фізичних здібностей (уроки мислення, організація атмосфери постійної творчості, розумна роль оцінки, діяльність психолого-педагогічного семінару тощо). Найголовнішою умовою результативності різних форм впливу на особистість Сухомлинський вважав пробудження у дитини “почуття подиву і радості відкриття”.

Основна ідея

Виховування та формування дружнього, організованого колективу, розвиток вільної, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої науковими знаннями, яка готова до колективної, творчої праці та моральної, етичної поведінки у суспільстві.

Головні задачі виховної роботи:
- здійснення спостереження за особистим розвитком дитини, сприяння створенню оптимальних умов для формування його особистості, морального та духовного розвитку;
- організація співпраці усіх виховуючих дорослих;
- виховання доброго відношення до життя, до оточуючих, уміння знаходити у ньому радість та бажання творити добро;
- створювати умови для збереження та зміцнення здоров’я;
- допомагати учням та їх батькам знаходити шлях до серця один одного, не губити душевний контакт та віру у близьких людей;
- стимулювати зацікавленість до розвитку творчих,інтелектуальних та фізичних можливостей та здібностей у кожному вихованці.

Технологія реалізації ідеї

інформаційно - комунікаційні технології,

 ігрові технології,

 технології складання розгорнутої опорної схеми, технології проектної діяльності, «мозковий штурм» (або «мозкова атака», або «брейнсторм»),

рейтингова система оцінювання

Форми, методи, прийоми, засоби

Наразі, я використовую і сучасні форми роботи класного керівника,які дійсно мають позитивний вплив на виховний процес:
 - Колективні форми: поїздки у музеї, храми, історичні місця, суспільно вагомі проекти ( зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, воїнами-інтернаціоналістами), художньо-естетична діяльність(конкурс малюнка),участь у шкільних конкурсах, класних та шкільних святах, спортивних змаганнях, колективна творча справа (КТС) (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та інше), школа етикету,виставка-конкурс,колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, трудовий десант.
- Активні та групові форми: диспути, моніторингові практикуми, інтелектуальні ігри (шкільна команда «знавців»), тренінги, «мозковий штурм».
- Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями - предметниками.
Основні вимоги до створення виховного простору:
- здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні;
- діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю;
- залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки;
- розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;
- спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві;
- життєтворчість як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини;
- педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії;
- педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки;
- самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.
(Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОНМСУ № 1243 від 31.10.2011)

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини.

У роботі з батьками використовую як традиційні так і нетрадиційні форми.

Традиційні:

§  Батьківські збори.

§  Класні і загальношкільні конференції. 

§  Індивідуальні консультації.

§  Відвідування вдома.

 Нетрадиційні:        

● Батьківські тренінги.

● Дискусії.

● Психологічні розминки.

● Круглі столи.

● Усні журнали.

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важливе й відповідальне завдання вчителя. Для вирішення даного завдання я виділила для себе наступні напрями:

ü вивчення родин учнів;

ü педагогічна освіта батьків;

ü забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у класі;

ü педагогічне управління діяльністю батьківського комітету класу;

ü індивідуальна робота з батьками;

ü інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності. Їх вибір обумовлений цілями й завданнями виховної роботи, традиціями школи та класу, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями розвитку виховних відносин у класному колективі, принципами взаємодії вчителя й батьків.

Результат застосування

У виховній роботі зі своїми учнями керуюся Конституцією України, Концепцією громадянського виховання, Концепцією національного

виховання, нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти та науки, обласного управління освіти.

Починаючи працювати з класом, я поставила  перед собою такі виховні задачі:

·        1. Формування дружного класного колективу. 

·        2. Створення умов для формування особистості кожного учня індивідуально.

·        3. Формування моральних цінностей  учнів.  

·        4. Організація видів діяльності, які допомогають розвиватися усім учням у класі.

Досягла  поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчила  їх підготовуватита організовувати колективні творчі справи, багато часу приділила морально-етичному, національному та художньо-естетичному вихованню, формуванню обов'язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури учнівського колективу  високий.

Мої досягнення:

v    усвідомлення учнями своєї значущості;

v    розвиток системного мислення, вміння ставити і вирішувати проблеми;

v    вміння добувати інформацію і працювати з нею;

v    вміння будувати стосунки з учасниками спілкування, працювати в групі;

v    вміння реалізувати себе в різних видах діяльності і досягати конкретних цілей.

Також хочу додати, що за два роки роботи з цим класом я можу з впевненістю стверджувати, що вони оселилися в моєму серці назавжди. Такі різні, та все ж однакові, бо всі вони – діти. Перші два роки промайнули непомітно. Так само непомітно, мені здавалося, минає моя «робота» над формуванням справжнього дружного колективу. Проте, дедалі частіше мені доводиться спостерігати за ситуаціями, в яких мої вихованці проявляють себе дійсно «колективом». Не важливо, які в них бувають відносини на той час (хтось може посваритися, прокинутися без настрою чи товаришувати з кимось поза класом) – коли комусь з членів нашого класного колективу необхідна допомога – будь-хто без жодних вагань одразу допоможе. Перебуваючи у школі, кожен учень почувається, наче в «сімейному гніздечку», яке вони частенько полюбляють прикрашати маленькими деталями, вносячи тим самим комфорт, красу, а найголовніше – душу.

Завдяки позакласним заходам діти можуть повніше розкрити свої «таємні» здібності. Саме тому, під час екскурсій, чаювання, класних годин, виховних заходах, концертах, визначних подіях мої вихованці розкриваються для мене з нових сторін. З радістю можу сказати, що за два роки спільної праці ми досягли значних досягнень з рівня людяності, вихованості, згуртованості та відданості улюбленій справі. Чому «ми»?! Тому що разом зі своїми вихованцями росту і я сама. Моє серце завжди відкрите для них – вони це знають, а їхні серця потроху впускають мене до себе. Та цього не можливо досягти, якщо не відкривати свого серця дітям.

Критерії ефективності

v рівень організованості классного  колективу (дисциплінованість, робота учнівського самовряду­вання);

v рівень навчальної мотивації учнів  класу (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи  з учнями, які навчаються на початковому рівні, активності учнів
у позаурочній діяльності);

v різноманітність позаурочного життя класу;

v динаміка зростання рівня вихованості учнів;

v рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціативність учнів, виховний
вплив колективу на його членів, рівень  розвитку  громадської  думки);

v активність співпраці класу з класним керівником;

v зв'язок із сім'єю, участь батьків  у виховному процесі;

v робота з проблемними учнями;

v надання педагогічної підтримки  на основі індивідуального підходу;

v захищеність та комфортність умов  перебування вихованця

Наукові джерела

1.     Бугрій О. Сутність поняття «педагогічні технології» // Вища школа – 2007. − №1. – С. 20-25.

2.     Гончаренко С. У. Український педагогічний словник  / С. У. Гончаренко – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

3.     Дичківська І. М. Основи педагогічної інноватики: Навчальний посібник. – Рівне: РДГУ, 2001. – 233 с.

4.      Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник – К., Академвидав, 2004 – 352 с.

5.     Закон України «Про загальну середню освіту» // Освіта України. 2000.− 21 серпня.

6.     Ігнатенко М. Сучасні освітні технології  – 2003. – №4. – С.2-6. 

7.     Кадемія М. Ю. Термінологічний словник з інноваційних методик навчання на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій / М. Ю. Кадемія – Вінниця : Ландо ЛТД, 2008. – 173 с.

8.     Кара-Васильєва Т. В. Історія української вишивки [Текст] / Т. В. Кара-Васильєва. – К. : Мистецтво, 2008. – 464с.

9.     Мархель І. І. Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України : наук. метод. зб., вип.8 : педагогіка редкол. : І. І. Мархель (гол. ред) та ін. – Одеса : Друк, 2001 – 242 с.

10.       Нісімчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник – К.: Видавчничий центр “Просвіта”; Пошуково-видавниче агентство “Книга Пам’яті України”, 2000. – 368 с.

11.       Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в образовательном процессе // Педагогика. – 2003, № 9. – С. 32-38.

12.       Традиційні та інноваційні технології в сучасному уроці:Педагогічна рада  / Авт.: Н. М. Морозова,ЗОШ №50, Донецька область  // Завучу. − 2009. №11-12.− С.53-59.

Висновки

Я вважаю,що я - щасливий класний керівник,бо мої учні зростають та щодалі більше проявляють себе, як чуйні, справедливі, доброзичливі, гуманні, прекрасні люди.

Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, виявляється тим сприятливим середовищем, в якому здатна сформуватися особа громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, готового до успішного самовизначення в сучасному світі.

Ще я маю надію, що мої вихованці, почерпнувши життєвий досвід при спілкуванні зі мною, обов’язково перевершать мене, своїх батьків, та наблизяться до своїх заповітних мрій. І закінчити свій опис досвіду хочу словами Л.М.Толстого, який стверджував, що «Виховання дітей є лише самовдосконаленням вихователів».